Початок » 2024»Грудень»16 » В Чернігові говорили про вулицю Валерія Сарани та його життєвий шлях
В Чернігові говорили про вулицю Валерія Сарани та його життєвий шлях
10:23
В рамках освітнього проєкту «Імена у назвах вулиць» про державну та громадську діяльність Валерія Сарани розповідали заступник голови обласної організації НРУ Сергій Соломаха та дружина Валерія Юрійовича, заслужена вчителька України, волонтер Лілія Сарана. Цей захід відбувся 12 грудня в Чернігівській міській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського.
Валерій Сарана був членом оргкомітету Установчого з’їзду Народного Руху України (1989). У ньому активну участь взяла делегація Чернігівської крайової організації НРУ. Серед делегатів з’їзду був наш земляк, Герой України Левко Лук’яненко, який зробив значний вплив на утвердження РУХу, як провідної сили у виборенні державної незалежності.
Народний Рух України був масовою політичною і громадською організацією (станом на вересень 1989 року у ньому нараховувалося 280 тисяч осіб). Його створення стало початком підготовки до виборів до Верховної Ради УРСР та рад усіх рівнів. Таким чином, розпочалася боротьба за владу, щоб реалізувати мету: відновлення незалежної Української держави. Обрання Тетяни Яхеєвої та Сергія Семененця депутатами Верховної Ради від Чернігівщини, групи рухівців до чернігівських обласної та міської рад, активна діяльність демократичної депутатської групи «Чернігів» стало надійною основою у боротьбі за незалежність.
Від чернігівського товариства «Просвіта» на виборах до Верховної Ради 4 березня 1990 р. балотувався у депутати Валерій Сарана, по Новозаводському виборчому округу № 439. Проте внаслідок фальсифікацій та пропагандистської роботи комуністичного активу переміг номенклатурний кандидат, директор Чернігівського ВО «Хімволокно». Досить популярним тоді було гасло: «Надія у нас одна: Рух, Яхеєва, Сарана!».
Під час ГКЧП Валерій Сарана разом з головою обласного товариства української мови імені Тараса Шевченка Василем Чепурним підписали телеграму до Президії Верховної ради УРСР: «Протестуємо проти московського двірцевого перевороту. Такий Союз Україні не потрібен. Вимагаємо негайного виходу України зі складу СРСР».
З 1992 по 1994 роки пан Валерій працював заступником голови Чернігівської обласної адміністрації з гуманітарних питань, потім викладачем у Чернігівському державному інституті економіки та управління, керівником апарату фракції Народного Руху у Верховній Раді України.
Працював він також головним консультантом управління внутрішньої політики Адміністрації Президента, очолював одне з управлінь Державного комітету України з інформаційної політики.
У 2003—2006 роках Валерій Сарана був генеральним директором Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
29 січня 1991 року Валерій Сарана очолював рухівську делегацію на першому публічному вшануванні подвигу героїв Крут, на місці бою з російськими більшовицьками. А згодом тут створено меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут», його першим директором був Валерій Сарана (2008—2012).
У приміщенні чернігівської обласної організації Народного Руху України на вулиці Івана Мазепи, де нині започатковано «Музей боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині», збереглося чимало документів та світлин про почесного громадянина міста Чернігова Валерія Сарану, планується про нього створити виставку.
Його іменем названо одну з вулиць нашого міста (колишній провулок Лєрмонтова), яка розташована поряд з вулицями Оборонців Чернігова та Батуринською.
Лілія Сарана передала для музейної колеції його особисті речі, документи, агітаційні листівки, світлини.
Освітній проєкт «Імена у назвах вулиць» започаткований у вересні цього року Управлінням культури та туризму Чернігівської міської ради спільно з Чернігівським туристично-інформаційним центром. 12 грудня в. о. директора Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського Максим Блакитний також розповів про українського художника-графіка, автора перших українських державних знаків — банкнот і поштових марок УНР Григорія Нарбута та американського історика, публіциста, дослідника Голодомору в Україні Джеймса Мейса. Їх імена увічненні у назвах вулиць міста Чернігова. Життєвий і творчий шлях Нарбута та Мейса тісно пов’язані з нашим містом.
