 Після закінчення у 1970 році фінансово-економічного факультету Київського інституту народного господарства, понад двадцять років працював викладачем економічних дисциплін Чернігівського юридичного технікуму.
В час незалежної України його запросили на державну роботу: працював заступником голови Чернігівської облдержадміністрації, генеральним директором Національного заповідника „Чернігів стародавній”, заступником начальника управління культури. Нині Валерій Сарана – директор музею «Меморіальний комплекс памяті Героїв Крут».
Валерій Юрійович – засновник Руху і Товариства української мови імені Тараса Шевченка, перший голова Чернігівського Руху.
У 1990 році Сарана фактично виграв вибори до Верховної Ради України по Новозаводському виборчому округу міста Чернігова. Проте, депутатом не став, бо під тиском обкому Компартії вибори були сфальсифіковані. Про це вже сьогодні не бояться говорити і самі тодішні лідери чернігівських комуністів. Валерій Сарана – людина загартована в боротьбі і завжди залишається послідовним захисником української національних інтересів. —Ми запитали у Валерія Сарани: що для Вас є головним в роботі депутата обласної ради? Завдань у депутатського корпусу обласної ради багато, але головними я бачу такі:
Підтримка чернігівського товаровиробника, підприємця, бо саме вони формують бюджет;
Максимальне залучення інвестицій на Чернігівщину;
Ефективне використання обласного бюджету, в першу чергу на підтримку незахищених верств населення, медицини, освіти, культури;
Недопущення розбазарювання чернігівських земель;
Державна підтримка українських селян;
Збереження та захист пам’яток історії, культури, архітектури Чернігівщини. Газета «Народне слово», жовтень 2010 року, спеціальний випуск
|
