Великої визвольної війни Українського народу проти московських комуно-фашистських загарбників.
ПІДСУМКИ:
1. "Асвабадітєльная спеціальная ваєнная апєрація" збройних сил РФії з маневреної стадії перейшла в позиційну на зразок Другої світової війни з кінця 1943 року.
2. Позиційна війна потребує в рази більше живої сили і матеріальних ресурсів для утримання позицій на фронті, а тим більше для наступальних дій, ніж маневрена.
3. Ворог окупував значні території на Сході і Півдні України, що для московитів є ознакою успіху, а для українців є незручним питаннням до влади, особливо щодо блицкригівської окупації території УКраїни ворогом на Півдні.
4. Нарешті поховано міф про те, що значні втрати, на зразок крейсера "Москва", можуть кардинально змінити ставлення московських комуно-фашистів до цієї війни.
5. Зросла вірогідність заморожування ситуації на зразок 2015-2021 років, бо колективний Захід не готовий одномоментно відмовитися від споживання московських енергоносіїв та іншої сировини, а отже продовження фінасування окупантів.
Україна об'єктивно потрапила залежність від політичної волі колективного Заходу щодо забезпечення її зброєю для подальшого ведення війни як до Перемоги, так й "стабілізації" ситуації.
Війна остаточно здобула усіх ознак Третьої світової гібридної війни.
Нагадаємо.
Перша світова війна (1914-1918) тривала 4 роки.
Друга світова війна (1939-1945) - 6 років.
Тож без створення власного потужного військово-промислового комплексу, постійно боєздатних ЗСУ і сучасних спецслужб без засилля агентури ворога і корупціонерів Україна, нажаль, перетвориться у маріонетку колективного Заходу.
Українцям, які не залишать свою батьківщину у ці скрутні часи, незважаючи на колосальні втрати і руйнування, треба спрямувати вже зараз максимум зусиль саме на це.
