Панове просвітяни, вітаю ВАС з 24-ю річницею відновлення Чернігівської "Просвіти", яке відбулося 15 січня 1989 року. Саме з цієї події починається новітня історії боротьби за незалежність України на Чернігівщині. Пам'ятаймо про це. Бажаю успіхів і досягнень у праці на ниві просвітництва!
Сергій Соломаха, заступник голови обласної організації Української Народної партії
Зі спогадів Василя Чепурного (уривок):
«15 січня 1989 року ми вже провели в музеї М. Коцюбинського установчі збори чернігівського Товариства української мови імені Т. Шевченка – директор Юлій Коцюбинський дозволив таке зібрання як зі своїх проукраїнських переконань, так і через дозвіл обкому. Бо комуністи планували поставити на чолі нової неформальної організації свою людину і не розрахували, що ми, молоді та ранні, добре підготувалися: написали проект Статуту, продумали, хто буде вести збори, кого пропонувати на голову. Щодо останнього, то після деяких роздумувань навколо кандидатури С. Реп’яха, зупинилися все-таки на моїй кандидатурі – я мав добре «прикриття», працюючи кореспондентом «Комсомольського гарту». Згаданий Владислав Бойко пообіцяв привести в Товариство хорову капелу музичної фабрики, клуб «Щедрість» – всього біля 50 осіб. В юридичному технікумі біля десятка було із Сараною. Обіцяли приєднатися Валентина Мастєрова з Мени з літературною студією (восьмеро) та Микола Адаменко із Сосниці. Микола Петрович як політв’язень дуже зрадів, що головою має бути не офіціозний представник, а «неформал». Редактор «Комсомольського гарту» Сергій Павленко погодився на публікацію нашого звернення і то аж на цілу сторінку. Часи таки дійсно змінилися: у газеті обкому комсомолу – заява неформалів! Щоправда, наше Товариство відкрито не протиставляло себе владі, а просто робило свою українську справу.»
Зі збірника документів іматеріалів «Боротьба за незалежність України у 1989-1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного руху України за перебудову», 2009р., стр. 319
