Головою Української Народної Партії обрано Юрія Костенка. Його кандидатуру на таємному голосуванні підтримали 406 делегатів з 574.

До бюлетеня таємного голосування на посаду голови партії було включено Юрія Костенка та голову Одеської обласної організації УНП Андрія Карпенка, за якого віддали свої голоси 45 делегатів з’їзду. 87 делегатів не підтримали жодної кандидатури. З’їзд підтримав думку лідера УНП Юрія Костенка, що Україна конче потребує правої альтернативи – політики, базованої на економічному та національному інтересах, що здатна забезпечити швидке одужання української економіки, створити 5-7 млн. робочих місць, потужний середній клас.

Саме права політика була політичним двигуном посткомуністичної Європи. Але, за словами Костенка, «політику європейської перспективи здатна генерувати лише потужна права партія, яка може боротися за владу в Україні – за 226 депутатських місць у парламенті, за правий уряд, за більшість у місцевих органах самоврядування». Інакше, замість правої національної політики, Україна отримає компромісне, сурогатне законодавство, як це було протягом всіх років незалежності. Спираючись на дані ЦВК, Костенко заявив, що «однією з найбільших правих партій в Україні була і залишається Українська народна партія, яка на останніх виборах отримала 11 місце за кількістю депутатських мандатів серед 126 партій-учасниць, а серед усіх правих посіла 3 місце».

З’їзд доручив керівництву УНП провести переговорний процес з іншими політичними силами правого спрямування, зокрема з партіями «За Україну», «Наша Україна», Народний рух України, УРП «Собор» для створення одного політичного центру і однієї політичної партії, оскільки подальше взаємопоборювання призведе національну перспективу незалежної України до повного краху. Об’єднання повинно відбуватися на принципах відкритості, паритетності, взаємного компромісу, на основі ідеологічної єдності і спорідненості.

Для посилення правої ідеї в Україні УНП має здійснити три кроки:

• Створити у Верховній Раді праву політичну групу, яка на правах фракції здатна буде генерувати праві ініціативи у парламенті.

• Створити аналогічні групи на місцях, в органах місцевого самоврядування.

• Активніше захищати національного виробника, водночас роблячи його патріотичнішим та соціально-відповідальнішим.

Про рішення ХІІ з’їзд УНП докладніше:

У зв'язку з поглибленням системної політичної, економічної, ідеологічної кризи в Україні ХІІ з’їзд УНП поставив перед такі завдання:

1. Сприяння подоланню корупції шляхом: приведення у відповідність соціальних обов’язків держави до її можливостей, усунення надмірного тиску на бізнес; забезпечення прозорості діяльності органів державної влади; обов’язкового декларування видатків державними службовцями та членами їх сімей.

2. Максимальне сприяння розвитку українського виробництва: шляхом пріоритетної закупівлі держпідприємствами та установами продукції українських товаровиробників; створення можливостей довгострокового кредитування; просування української продукції, у першу чергу готової, - на світові ринки; обмеження ввезення товарів, які виробляються в Україні.

3. Сприяння створенню умов для розвитку малого і середнього підприємництва завдяки постійно діючій системі пільг для тих, хто розпочинає підприємницьку діяльність, ліквідації більшості дозволів і запровадження системи реєстрації через єдине електронне вікно. Сприяння формуванню соціально-відповідального і національного бізнесу.

4. Вимог скорочення надмірних витрат державних органів та органів місцевого самоврядування через проведення адміністративно-територіальної реформи, усунення управлінських структур, які дублюють одна одну.

5. Сприяння реформуванню енергетичної галузі та максимальне сприяння енергозбереженню. 6. Сприяння формуванню державної політики в аграрній сфері, спрямованої на розвиток сучасних фермерських господарств європейського типу та пріоритетного розвитку сільських територій. 7. Сприяння забезпеченню реального соціального захисту шляхом: надання адресної грошової допомоги тим, хто її дійсно потребує, проведення пенсійної реформи; формування єдиного фонду обов’язкового соціального страхування.

8. Забезпечення демократичного розвитку шляхом: формування громадянського суспільства як партнера національної держави; посилення контролю за владою з боку громади. 9. Сприяння справедливому розподілу активів і пасивів колишнього СРСР, а також переходу на ринкові умови базування ЧФ РФ у Севастополі та транзиту газу територією України. 10. Захист національних культурних інтересів та основ духовності українців через: гарантування розвитку української мови, літератури, мистецтва; забезпечення рівного доступу до якісної освіти; сприяння розвитку інституту сім’ї; утвердженню принципів християнської моралі, розвитку фізичної культури та спорту.

11. Забезпечення захисту ідеологічних основ української державності через: визнання вояків УПА борцями за незалежність України; сприяння загальносвітовому засудженню злочинної комуністичної ідеології на рівні з нацизмом, формуванню української нації як сукупності всіх етносів, об’єднаних інститутами української держави, які мають духовну потребу жити разом, і в основу спільного проживання покладають культурні, історичні та моральні цінності українського народу.