| Статистика |
 | |
Початок » Громада та Влада
 Найзначнішою суспільно-політичною подією на Чернігівщині з точки зору державотворчих процесів був вихід краю з «червоної зони» на виборах 2002 року. Розмова на тему розвитку політичних процесів Сіверщини — з активним їх учасником, політологом та дослідником виборчих тенденцій Сергієм Соломахою.
— Чернігівщина традиційно вважалася відсталим картопляним краєм, який традиційно голосує за лівих, за червоних, за номенклатуру. Чому так склалося?
— Справді, оскільки переважна маса населення працювала в колгоспах і була перечавлена розкуркуленням, колективізацією, війною, то це й сформувало відповідний менталітет. Навіть якщо йд
...
Далі »
 23 серпня відзначається День державного прапору, встановлений згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004.
У 2009 році Третій Президент України Віктор Ющенко вніс зміни до цього указу, започаткувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.
А на початку 90-х років минулого століття щоб підняти над державними установами на місцях синьо-жовтий прапор рухівцям, наприклад, у місті Чернігові потрібно було прикласти неабиякі зусилля. Часто-густо можна почути, що Україна здобула незалежність випадково. Чи то через п
...
Далі »
 О шостій двадцять ранку 19 серпня 1991 року мені зателефонував мій друг і колега Владислав Савенок. У голосі була тривога. «Увімкни радіо. В країні переворот. Горбачов, як сказали, хворий. Невідомо, чи взагалі живий. Поговоримо на роботі» . Ми тоді працювали в газеті «Чернігівські Відомості», і вона, як на той час, вважалася газетою відносно «вільнодумною», демократичного спрямування. Перша реакція Я відразу зателефонувала редактору опозиційної газети «Громада» Віталію Москаленку. Він сприйняв це, як невдалий вранішній жарт, і невдоволено буркнув щось на зразок: «Знайшла привід розбудити». Я тоді сказала: «Дивись, щоб тебе у ліжку не заарештували».
Схоже, що це подіяло, бо через кілька хвилин він уже сам пер
...
Далі »
 Декларація утверджувала сучасну назву держави - Україна, запроваджувала поняття "національна держава", наголошувала на приналежності до українського народу громадян усіх національностей, гарантувала громадянам рівність перед законом, права та свободи, передбачені як Конституцією УРСР, так і нормами міжнародного права. Також гарантувалися територіальне верховенство та недоторканність кордонів, економічна самостійність і захист усіх форм власності, національно-культурне відродження українського народу. Україна заявила про право на власні збройні сили, внутрішні війська й органи держбезпеки, безпосередні та рівноправні відносини з
...
Далі »
 З0 років тому, 26 травня 1991 року в Носівці відбулися кульмінаційні події «носівської революції» - санкціонований мітинг на центральній площі. За даними органів внутрішніх справ у ньому взяли участь 3000 громадян. За даними інших джерел – вдвічі більше. Такого велелюддя Носівка не бачила ніколи.
Вимоги носівчан приїхали підтримати рухівці з Києва, Чернігова, Ніжина та Прилук. Фактично тоді в Носівці постав після "Ковбасної революції" січня -лютого 1990 року другий Майдан безпосередньо на передодні відновлення незалежності України. До Носівки була прикута увага українських і світових ЗМІ.
В «Енциклопедії Носівщини» нараз
...
Далі »
 Чернігівські рухівці про музей та «ковбасну революцію» Минулої неділі відбулося засідання Проводу обласної організації НРУ на якому обговорювалося питання створення музею у рухівському приміщенні в Чернігові на вулиці Івана Мазепи, 4. За сприяння представників Українського інституту національної пам’яті розроблено його концепцію. Серед експонатів музею: документи, фотографії, книги, відеоматеріали та особисті речі рухівців. Планується на початку наступного року організувати кілька виставок, які стануть основою для створення постійної експозиції «Боротьба Чернігівського Руху за незалежність України та її захист (1989-2014)».
До речі, одн
...
Далі »
 28 листопада День пам’яті жертв Голодомору в Україні.
На жаль, досі не всі українці знають, а ще менше побували в Національному меморіалі жертв Голодомору, розташованому на схилах Дніпра у Києві між «вічним вогнем» невідомому солдату у Другій світовій війні і Печерською Лаврою.
Багатьом громадянам України мабуть більше подобаються блюзнірство над пам’яттю мільйонів невинно убієнних голодом і над тими, хто цю пам’ять відродив на різних «інтерах» від клоунів на зразок «95 кварталу» або нащадків організаторів і виконавців геноциду українського народу з депутатським мандатом у
...
Далі »
 30 років тому, 17 жовтня 1990 року, у розпал студентської "Революції на граниті", Чернігівська міська рада народних депутатів під тиском демократичної депутатської групи "Чернігів" й рухівців здіснила після знаменитої "Ковбасної революції" наступний, справді революційний крок - усунула з посади голови ради народного депутата, директора в/о "Химволокно" Анатолія Лисенка та обрала на посаду голови ради генерального директора в/о пивобезалкогольної промиловості (пивзавод "Десна") Валентина Мельничука.
При цьому на нього всупереч чинного законодавства було також в перше в УССР після кількаденного протистояння було покладено обов'язки голови міського виконавчого комітету.
Отже, відбулося народження бунтівною Чернігівською міською радою в пику обкому компартії
...
Далі »
 Чернігівська "Ковбасна революцію" у січні 1990 року вважається початком національно-демократичної революції на Чернігівщині, в той час як її завершенням, мабуть, слід вважати формування у березні-травні 1992 року нової обласної державної адміністрації на чолі з Валентином Мельничуком.
Отже, тільки більш як два роки відділяють стихійний протест чернігівців і прихід до влади в області, як тоді здавалося, керівників нової генерації.
Як це відбулося? Хто і як намагався реалізувати вимоги "Ковбасної революції" безпосередньо в органах влади на Чернігівщині?
Безумовне, чільне місце в цьому посідає демократична депутатсь
...
Далі »
 30 років тому, 4 березня 1990 року, одночасно з виборами до Верховної ради УРСР, відбулися перші за часів тоталітарного комуністичного режиму демократичні вибори до місцевих рад за принципово іншим законом. Так порівняно з попереднім ХХ-м скликанням у Чернігівській міській раді народних депутатів, кількість депутатів було скорочено з 350 до 150, а термін обрання продовжено з 2-3 до 5 років. Кандидатів висували не тільки трудові колективи підприємств і установ, а навіть їх підрозділи чисельністю не менше 20 працівників та громадські організації за місцем їх реєстрації. Крім того, громадяни мали право бути обрані депутата
...
Далі »
|
|
| |
